Я ніколи не була шанувальницею культури Далекого Сходу, ніколи не цікавилася нею.Але все змінили твори Лі Бо, Ду Фу, а згодом,
Ясунарі Кавабати. Кожен з цих неперевершених письменників перевернув моє уявлення про ту далеку землю. Їх дивовижні твори довели неповторність та незвичайність народів, що живуть в краях ранішнього сонця.
Особливо сильно захопив мене Ясунарі Кавабата. Він — талановитий японський письменник. Його твори вражають, захоплюють до глибини душі, змушують замислитися над людським буттям. Прекрасна повість “Тисяча журавлів" познайомила мене з Японією, її незвичайними традиціями та цінностями. Читаючи рядки цього твору в мені пробуджувалися зацікавленість, здивування, захоплення, співчуття, хвилювання та навіть злість.
Що ж викликало у мене цікавість? Безперечно, увесь твір є дуже цікавим. Та Найбільше мене зацікавило, а спочатку навіть здивувало,ставлення японців до посуду. Чашка — справжня дорогоцінність для них. На перший погляд, це смішно, адже це звичайнісінька чашка! Але, подумати лишень, через скільки поколінь вона пройшла? Скільки людей тримали її в руках? Ця чашечка зберігає пам*ять про кожного свого власника, тому вона і цінується.
У творі є безліч образів, які не можуть не захоплювати. Найближчим мені видався образ Фуміко. Ця дівчина є надзвичайно доброю, вона тендітна, та попри це ще й дуже сильна. Я нею захоплююся і співчуваю їй. Адже, вважаю, їй видалася дуже нелегка доля. Ще будучи маленькою дівчинкою, вона пролила немало сліз, а коли виросла,їй довелося пережити нелегкі болісні втрати... Її раптове зникнення, а потім відомість про сухоти і смерть мене схвилювало до глибини душі і дуже засмутило. Гадаю, так героїня заслуговувала на кращий кінець...
"Тисяча журавлів" - чудовий твір пречудового письменника,який відкрив для мене безліч нового, незвіданого. Він змусив мене подивитись на країну,де сходить сонце, по-новому, побачити красу Японії та її традицій, і навіть відчути легких запах духмяного японського чаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар